Особливу увагу приділено аортальному стенозу (АС), який вражає близько 2% населення, і понад 10% людей похилого віку.
Опорним у статті є дослідження DETECT-AS, що демонструє важливі результати: коли медичні працівники автоматично отримували з протоколів ехокардіографії (ЕхоКГ) повідомлення про вже наявні ознаки тяжкого АС, раніше були «приховані», частота лікувальних втручань суттєво зростала. Це реальний ключ.
Зокрема, завдяки системі електронного оповіщення частка операцій із заміни клапанів у відповідної когорти хворих збільшилась з 19% до 26% протягом 90 днів, і з 37% до 48% протягом року. Це не просто цифри, це – врятовані життя. Важливо, що кращі результати відзначені незалежно від статі чи раси пацієнтів, а отже – новий підхід сприяє зменшенню нерівностей у кардіологічній допомозі.
[Circulation. 2025;151:1508–1511]
Я повністю підтримую цей підхід: електронні сповіщення для лікарів (EPNs) – це ефективний інструмент, що може застосовуватись в масовому форматі. Він закриває критичну прогалину між діагнозом та інтервенцією, адже занадто часто діагноз встановлюється, проте далі нічого не відбувається. Занадто пізно! Сповіщення ж за результатами ЕхоКГ допомагають вирішити проблему.
Але важливо не плутати такі рішення із медичним скринінгом.
В дослідженні DETECT-AS ідеться про пацієнтів, які пройшли ехокардіографію – тобто, вони вже перебували в системі. Навіть в цьому випадку сигнали тривоги були почуті не відразу – це відбулося завдяки автоматичним сповіщенням лікарів.
Натомість, давайте поговоримо про тих, хто потребує допомоги, але ще не має жодних скарг. Тих, кого система охорони здоров’я ще не бачить.
І тут на сцену виходить медичний скринінг – масове «просіювання» всього населення чи певних категорій людей для виявлення тих, хто має ознаки захворювання. До появи симптомів. До госпіталізації. До того, як шум у серці буде проігноровано або неправильно інтерпретовано. Саме тут – на цій умовній «передовій» – і має відбуватись, фактично, перехоплення хвороби в ранній стадії.
Ставки дуже високі. До 50% пацієнтів із симптомним, нелікованим тяжким АС помирають протягом року. [Genereux et al., NEJM 2025;392:217–227]. Навіть в безсимптомних випадках дослідження EARLY-TAVR зафіксувало в групі спостереження 45% смертей, інсультів або госпіталізації – лише за 3,8 року.
Раннє виявлення не може відкладатись на потім. Саме для цього й створено Stethophone.
Протягом десятиліть підходи до скринінгу спиралися на вузьке горлечко перевантажених лікарів-спеціалістів – озброєних дорогими медичними пристроями, за умови фізичної присутності пацієнтів в конкретному місці у визначений час. Такий формат – повільний, неефективний та маложиттєздатний в епоху тотального перевантаження систем охорони здоров’я. Багато людей очевидно залишаться за бортом.
Більш того, шуми, зокрема при низькопоточному АС, часто складно виявити – особливо, якщо лікар недосвідчений чи втомлений. Такі шуми можуть маскувати супутні стани чи тип статури. І хоча аускультацію вважають мистецтвом, вона не завжди точна. Дослідження показують, що традиційне виявлення шумів залишається дуже субʼєктивним методом діагностики.
Стетофон радикально змінює правила гри. Ми, компанія-виробник, забезпечили понад 90% чутливість у виявленні шумів – і не завдяки використанню дороговартісних малодоступних пристроїв, а просто за допомогою смартфона. Цифровий стетоскоп Стетофон вловлює сигнали, які часто залишаються непоміченими, і робить це навіть без присутності лікаря. Те, що раніше було «магією експерта», тепер доступне кожному: медсестрі, сільському лікарю чи звичайній людині, небайдужій до свого здоров’я, просто у себе вдома. Це не пасивне обстеження «для галочки». Це справжній проактивний скринінг, що рятує життя. Результати дослідження DETECT-AS засвідчили: ми маємо адекватно реагувати на вже відоме. Але окрім того, варто діяти на випередження. Скринінг – це коли слухаєш і чуєш своє серце вчасно.
