У повсякденному житті ми здебільшого орієнтуємося на власне самопочуття, і в більшості ситуацій цього справді достатньо. Саме тому, перед початком занять спортом або перед збільшенням фізичного навантаження, скринінг або взагалі не проводиться, або обмежується анкетами та опитуваннями про самопочуття, перенесені захворювання та сімейний анамнез. Такий підхід ґрунтується на суб’єктивній інформації й передбачає, що за відсутності скарг, ризик серцево-судинних ускладнень є низьким. Водночас багато змін у роботі серця можуть перебігати безсимптомно й ніяк не впливати на самопочуття, особливо в людей, звичних до регулярних фізичних навантажень. При цьому сучасна фізична активність дедалі частіше пов’язана із цілеспрямованим й інколи швидким зростанням навантаження. Люди самостійно починають інтенсивно тренуватися, купують абонементи в тренажерні зали, беруть участь у масових забігах та аматорських марафонах, нерідко суттєво збільшуючи обсяг та інтенсивність тренувань за короткий проміжок часу. За таких умов суб’єктивного скринінгу може бути недостатньо. Фізичне навантаження стає потенційно ризикованим тоді, коли його рівень не відповідає реальному стану серцево-судинної системи.
Проблема полягає не в спорті й не в прагненні бути фізично активними. Проблема в тому, що в багатьох країнах, перед початком занять спортом або значним підвищенням фізичного навантаження, зазвичай, не проводять базовий об’єктивний скринінг – ані для дорослих, ані для дітей, яких записують до спортивних секцій.
Випадки раптової серцевої смерті під час фізичної активності залишаються рідкісними, проте зазвичай трапляються у людей без симптомів, впевнених у своєму здоров’ї. Саме відсутність симптомів формує відчуття безпеки, що може не відповідати реальному стану серцево-судинної системи при збільшенні навантаження.
Практичний погляд на цю проблему представлено в статті “Кардіоваскулярний скринінг у фізично активних осіб: результати амбулаторного поперечного дослідження”, опублікований у журналі American Journal of Sports Science and Medicine. У дослідженні взяли участь 96 фізично активних людей, як професійні спортсмени, так і аматори. Вік учасників коливався від 18 до 74 років, середній вік становив 34 роки. Усі вони вважали себе здоровими, не скаржилися на роботу серця та раніше не мали діагностованих серцево-судинних захворювань. Саме така вибірка була принципово важливою для авторів: йшлося не про пацієнтів, а про людей, які вже мають регулярне фізичне навантаження та були впевнені у своєму здоров’ї.
Скринінг проводився у два етапи. Спочатку учасники заповнювали стандартні анкети та відповідали на запитання щодо самопочуття, тренувального режиму та медичного анамнезу, тобто проходили суб’єктивний скринінг, який найчастіше застосовується на практиці в багатьох країнах. Після цього виконувалася цифрова аускультація серця за допомогою Stethophone, як базовий об’єктивний скринінг, що дає змогу аналізувати серцеві звуки та виявляти серцеві шуми.
Результати виявилися показовими. У 20 із 96 учасників, тобто приблизно в кожного п’ятого, було виявлено серцеві шуми, що потребували подальшої кардіологічної оцінки. Такі знахідки спостерігалися як у чоловіків, так і у жінок, а також як у професійних спортсменів, так і в аматорів. Важливо підкреслити, що дослідження не мало на меті встановлювати діагнози чи обмежувати людей у заняттях спортом. Усі учасники з підозрілими аускультативними ознаками були направлені на подальше кардіологічне обстеження. У деяких випадках шуми виявилися функціональними, в інших – потребували детальної оцінки та спостереження кардіолога. Ключовий висновок авторів полягав не у виявленні захворювань як таких, а в усвідомленні того, що суб’єктивного скринінгу недостатньо для виявлення безсимптомних змін у фізично активних людей.
Для нас особливо цінним є те, що цифрова аускультація з використанням Stethophone у цьому дослідженні застосовувалася не в лабораторних умовах, а в реальній практиці спортивної медицини, як доступний інструмент об’єктивного скринінгу. Такий підхід дає змогу своєчасно звернути увагу на потенційні ризики, не перетворюючи активну людину на пацієнта, і не позбавляючи спорт його головного сенсу.
Зрештою, йдеться не про страх перед фізичною активністю і не про пошук проблем там, де їх немає, а про передбачуваність і безпеку. Фізична активність має сприяти здоров’ю та доброму самопочуттю незалежно від віку, рівня підготовки чи характеру навантаження. Об’єктивні методи скринінгу не втручаються у тренувальний процес й не обмежують фізичну активність, але допомагають своєчасно виявити ситуації, у яких серцю може знадобитися додаткова увага. Саме такий підхід дозволяє говорити про справді здоровий та усвідомлений спорт – без зайвих ризиків й втрати самого сенсу руху.
Джерела
Totska Y, Padalko I, Tereshchenko T, Kasatka O. Cardiovascular Screening in Physically Active Individuals: Findings from an Ambulatory Cross-Sectional Study. American Journal of Sports Science and Medicine. 2025;13(2):30–34. doi:10.12691/ajssm-13-2-2
