Серцевий напад, також відомий як інфаркт міокарда — це невідкладний стан, який виникає, коли кровотік до частини серцевого м’яза блокується, як правило, тромбом. Таке переривання кровопостачання може спричинити значне ушкодження серцевого м’яза, що потенційно призводить до тривалих розладів здоров’я. 

Ушкодження серця 

Під час інфаркту міокарда уражена частина серцевого м’яза може бути позбавлена кисню та поживних речовин, що призводить до загибелі серцевих клітин. Незворотні ушкодження починаються вже через 30 хвилин після блокування. В результаті серцевий м’яз, який постраждав від нестачі кисню, більше не працює належним чином. Це ушкодження може призвести до зниження функції серця та потенційно небезпечних для життя ускладнень, таких як аритмії, серцева недостатність і навіть смерть. На місці загиблих клітин утворюється рубцева тканина, що впливає на здатність серця ефективно скорочуватися і перекачувати кров. 

Регенеративні можливості серця обмежені у порівняні з іншими органами. Фактично, частина серцевого м’яза, відповідального за скорочення (кардіоміоцити), втрачається після інфаркту і замінюється рубцевою тканиною. Рубцева тканина не сприяє скорочувальній силі серця, тому на решту життєздатного серцевого м’яза покладається більше навантаження. З часом серцевий м’яз, що залишився, може не витримати навантаження, що призведе до розвитку серцевої недостатності. Щорічно в США 500 000 людей отримують діагноз серцевої недостатності. 

Останні дослідження показали, що серце дійсно має певний потенціал до оновлення, але наразі він дуже малий. У віці 25 років приблизно 1% серцевого м’яза може оновлюватися щорічно. У віці 75 років цей показник знижується до 0,45%. Протягом середньої тривалості життя оновлюється менше ніж 50% кардіоміоцитів. Незворотна втрата цих клітин внаслідок серцевого нападу призводить до серйозних ускладнень. 

Ступінь ушкодження під час інфаркту залежить від декількох факторів, включаючи розмір ураженої артерії, час медичного втручання, загальний стан здоров’я пацієнта та наявність попередніх захворювань. Хоча певний ступінь рубцювання неминучий, процедури реваскуляризації, такі як ангіопластика та встановлення стентів, можуть відновити кровотік у заблокованих артеріях, зменшуючи ступінь ушкодження і зберігаючи функцію серця. У випадках тяжкого ураження, трансплантація серця може розглядатися як крайній захід. 

Серцевий напад може мати значний вплив на життя людини, але за своєчасного медичного втручання, готовності до зміни способу життя, ретельному моніторингу та регулярним обстеженням здатності серця до адаптації може призвести до значного покращення його функцій та якості життя.