Історично склалося так, що охорона здоров’я є незручною та дорогою послугою. Навіть базова або первинна медична допомога має численні бар’єри, не останні з яких — запис на прийом, взяття вихідного на роботі, очікування в приймальних, направлення на дослідження за дослідженням тощо. Все це ускладнюється, якщо ви раптом захворіли або у вас з’явилися симптоми. Водночас мільйони людей у США живуть у районах з недостатнім медичним обслуговуванням у таких штатах, як Каліфорнія, Техас та Іллінойс[i], що робить цей процес майже нездоланним. 

Фактом залишається і те, що коли ми хворіємо, ми хочемо отримати відповіді якнайшвидше. Одне з головних питань, яке спадає нам на думку, — чи варто йти (до лікаря), коли йти і яку інформацію надати, щоб отримати правильну допомогу. Люди вимушені приймати ці рішення постійно, як для себе, так і для своїх близьких. Залежно від ситуації, історії хвороби та соціальних факторів, багато людей потрапляють у колообіг численних візитів й непотрібних досліджень, тоді як інші не отримують допомоги, доки їхній стан не загострюється. Обидва сценарії коштують медичній системі мільярди й серйозно впливають на якість життя та результати лікування пацієнтів. Здається, що ми вже давно мали б озброїти населення засобами для покращення ситуації. Принаймні, люди повинні мати більше можливостей, щоб оцінити, хворі вони чи ні – адже сьогодні 65% з них запитують про це в Google. Ми прагнемо до технологій, які могли б легко сканувати та реєструвати життєво важливі показники в домашніх умовах, виявляти будь-які тривожні сигнали, а потім ділитися цією інформацією з медичними фахівцями. 

Медичне обслуговування зросло в рази, а разом з ним і потреба у більшій кількості обстежень, досліджень, аналізів та призначень. Проте пацієнти, які звертаються до лікарів, відповідають на ті ж питання й описують свої симптоми так само, як і сто років тому. Пацієнти можуть й повинні робити більший внесок у цей процес. Уявіть, що ви прийшли на прийом до лікаря й принесли з собою піврічні дані про стан вашого серця та легень, а також скарги на запаморочення та головні болі. Отримання більшої кількості діагностичної інформації раніше ніколи не викликало суперечок у медичній галузі. Вважалося, що люди не здатні збирати власні медичні дані без спеціальної підготовки. Те ж саме, звісно, можна сказати й про управління власними інвестиціями, бронювання авіаквитків або навіть самостійну заправку автомобіля. 

Дані про стан здоров’я, зібрані пацієнтами (PGHD), відомі як «дані створені, записані та зібрані пацієнтами та від пацієнтів», часто з використанням таких технологій, як смартфони та мобільні пристрої.  Це все частина того, що можна очікувати від будь-якого базового медичного обстеження, необхідного навіть для початку процесу визначення, чи у вас панічна атака чи інфаркт міокарда, грип чи некротичний фасциїт. Ще у 2011 році доктор Грегорі Абауд зі школи інтерактивних обчислень при Технологічному інституті Джорджії виступив перед Американською асоціацією медичної інформатики з доповіддю про важливість PGHD у майбутньому. Він передбачив, що переважна більшість інформації, яку лікар може використовувати для визначення стану пацієнта, буде зібрана за межами лікарського кабінету, і що значна частина даних, які стосуються медичної документації людини, буде накопичуватися у них вдома або інших місцях. 

З часу знакового передбачення доктора Абауда споживчі ринки заполонили портативні пристрої та спеціалізовані мобільні додатки, які реєструють низку життєво важливих показників або допомагають контролювати стан здоров’я людини. Водночас з’явилося більше способів, як люди можуть отримати електронний доступ до своїх медичних записів, результатів аналізів, рентгенівських знімків тощо. Однак донедавна впровадження PGHD для підтримки клінічних рішень лікарів відбувалося відносно повільно. Пандемія значною мірою підштовхнула заклади охорони здоров’я, лікарів й страхові компанії до просування вперед у цьому напрямку. Наприклад, понад 500 медичних установ зараз підтримують Apple Health Records[ii], які дозволяють пацієнтам переглядати важливі дані, такі як імунізація, рентгенівські знімки та результати лабораторних досліджень у додатку «Здоров’я». У 2019 році Тім Кук заявив: «Я думаю, що настане день, коли люди, озираючись назад, скажуть, що найбільшим внеском Apple у цей світ була охорона здоров’я». Передбачається, що пацієнти зрештою отримають більше контролю над своїми медичними даними, маючи їх при собі скрізь, куди б вони не пішли. Можливість передавати цю інформацію, замість того, щоб чекати особистих візитів до лікаря або надсилати інформацію фахівцям, означає кращий доступ із меншою кількістю кроків у багатьох випадках. Це також ставить пацієнта в більш контрольоване положення, до чого ми вже звикли у нашому споживчому житті. 

Однак залишається питання, як пацієнти записуватимуть і надаватимуть свої дані, такі як звук легень чи серцебиття, у зручний, доступний і безпечний з медичної точки зору спосіб? Чи почне загальна громадськість купувати нові спеціалізовані медичні пристрої для дому?  Дехто, можливо, але загалом у цьому немає потреби. Використання смартфонів досягло переломного моменту, який має відношення до цього питання. Сьогодні аналітики оцінюють рівень використання смартфонів у США на рівні 88%, причому майже 75% з них припадає на людей віком 65 років і старше[iii]. Сьогодні не існує подібних фізичних технологій, з якими ми взаємодіємо більше. Одне із досліджень показало, що середньостатистична людина торкається свого телефону 1500 разів на тиждень[iv].  Еволюція цих пристроїв була зумовлена нашим бажанням використовувати їх як проксі для наших органів чуття: відео надвисокої роздільної здатності, запис та відтворення стереозвуку з можливістю селективного зменшення шуму, фізичний зворотній зв’язок через тактильні відчуття, геолокацію, гіроскопи та багато іншого.  Це надзвичайно важливо, оскільки дозволяє використовувати наші смартфони як розширення можливостей лікаря торкатися, слухати, бачити, вимірювати і записувати в будь-який час. 

Якби для перетворення смартфона на медичний пристрій потрібно було лише завантажити програмне забезпечення, фактор зручності та доступності для споживача злетів би до небес. Споживацький підхід та зручність спричинили величезні зміни в тому, як ми управляємо фінансами, приймаємо важливі рішення та здійснюємо покупки; наступною сферою є охорона здоров’я. Нещодавнє дослідження показало, що 60% споживачів тепер очікують, що цифровий досвід у сфері охорони здоров’я буде таким же, як у роздрібній торгівлі [v]. 

Використання людьми своїх персональних застосунків як медичних інструментів для оцінки стану свого здоров’я вже не здається чимось надуманим; насправді це, швидше за все, стане таким же звичним, як використання банківського додатку замість того, щоб стояти в черзі в банку. Дані, зібрані пацієнтами, якщо їх правильно використовувати, незмінно будуть підживлювати інтелектуальні системи, які допоможуть і пацієнту, і лікарю краще приймати рішення поза межами традиційного клінічного середовища. Як ми нещодавно зрозуміли, загальний стан здоров’я населення тісно пов’язаний із здоров’ям економіки. І роботодавці, і страхові компанії виграють від здатності людей більш проактивно займатися своїм здоров’ям. Водночас демократизація елементів процесу скринінгу та оцінки стану здоров’я і передача часткової відповідальності пацієнтам здається складним завданням. Чи не перевантажить медичну систему наплив споживачів, які вимагають уваги через те, що їхні телефони показали їм, що вони хворі? Чи не почнуть працівники використовувати медичне програмне забезпечення на своїх ґаджетах, сподіваючись, що воно підкаже їм, що потрібно більше часу для відпочинку? Принаймні компаніям доведеться переглянути політику, пов’язану зі здоров’ям, особливо коли кожен працівник тепер може приносити свій власний медичний пристрій до офісу. 

Легко стверджувати, що чинний баланс не потребує змін. Але важливо пам’ятати, що велика кількість людей, які мають хронічні захворювання або порушення, вже самостійно піклуються про себе щодня. Для них досягнення найкращих результатів майже завжди пов’язане з проактивністю, володінням правильною інформацією, відстеженням як прогресує їхня хвороба та використанням цього для мудрої навігації по медичній системі. Це також велика частина психології життя з хворобою та менталітету, пов’язаного з одужанням. Люди завжди були здатні приймати виважені рішення щодо власного здоров’я, коли вони знали, що їм потрібно знати. Перетворення пристроїв у наших кишенях на медичні діагностичні інструменти, пристосовані для широкого вжитку, здається тим, до чого люди готові. 

Чотирикратна мета охорони здоров’я, розроблена Інститутом удосконалення охорони здоров’я (IHI), «передбачає: покращення досвіду пацієнтів, зниження витрат, зміцнення здоров’я населення та вдосконалення досвіду медичних працівників». Залучення відповідних фахівців у потрібний час і в потрібному місці — з використанням технологій, які добре знайомі населенню — обіцяє стати важливим кроком на шляху до досягнення цієї мети. 

[i] US Health Resources & Services Administration 2020 report 

[ii] https://techcrunch.com/2020/10/07/apple-brings-health-records-to-iphone-in-the-uk-and-canada/ 

[iii] Mercator Advisory Group : truth and data https://www.paymentsjournal.com/smartphone-adoption-in-the-u-s-by-age-group/ 

[iv] https://www.dailymail.co.uk/sciencetech/article-2783677/How-YOU-look-phone-The-average-user-picks-device-1-500-times-day.html?ito=social-twitter_mailonline#ixzz3FTEdxnvq 

[v] Customer Experience Trends in Healthcare, 2018; NTT DATA Services